Please use this identifier to cite or link to this item: https://hdl.handle.net/10593/10991
Title: Polskie nazwiska mieszkańców Drohobycza końca XVIII i początku XIX wieku na tle wschodniosłowiańskim
Other Titles: Polish surnames of Drohobych residents of late ХVIIІ and early ХІХ century against the East Slavic cultural and linguistic backdrop
Польські прізвища мешканців Дрогобича кінця ХVIII – початку ХІХ століття на східнослов'янському лінгвокультурному тлі
Authors: Abuzarova, Marta
Advisor: Walczak, Bogdan. Promotor
Keywords: pogranicze polsko-ukraińskie
Polish-Ukrainian borderlands
Польсько-українське прикордоння
antroponimia
anthroponymy
Антропонімія
interferencja językowa
language interference
Мовна інтерференціянтропонімія
zapożyczenia wschodniosłowiańskie
East Slavic borrowings
Східнослов'янські запозичення
Issue Date: 24-Jun-2014
Abstract: Nadrzędnym celem rozprawy doktorskiej jest próba przeanalizowania systemu polskich nazwisk w wielonarodowościowym Drohobyczu, funkcjonujących na przełomie ХVIII – XIX wieku (na podstawie materiału antroponimicznego wyekscerpowanego z rzymsko-katolickich ksiąg metrykalnych), ze szczególnym uwzględnieniem zapożyczeń i wpływów wschodniosłowiańskich. Rozdział pierwszy poświęcony jest zagadnieniom onomastyki stanowiącym zrąb teoretyczny podejmowanej analizy, a także najważniejszym czynnikom ekstralingwistycznym, oddziałującym na kształtowanie się antroponimii pogranicza polsko-ukraińskiego. W drugim rozdziale polskie nazwiska zawierające elementy wschodniosłowiańskie poddane zostały analizie, która obejmowała różne płaszczyzny językowe – fonetyczną, morfologiczną oraz leksykalną. Zarówno polskie nazwiska, jak i wszystkie słowiańskie, odznaczają się różnorodnością leksykalną tematów nazwiskowych, w związku z czym trzeci rozdział poświęcony został tzw. klasyfikacji semantycznej nazwisk. Przeprowadzona analiza prezentuje rezultat wielowiekowego współoddziaływania dwóch narodów słowiańskich – polskiego i ukraińskiego, wzajemnego przenikania kultur, systemów językowych, wyznań religijnych. Prawie 20% wszystkich polskich nazwisk mieszkańców Drohobycza zawiera w swojej strukturze elementy wschodniosłowiańskie. Wyniki przedsięwziętej analizy mogą być interesującym źródłem informacji zarówno dla naukowców, w szczególności filologów-onomastów, historyków, etnologów, jak i wszystkich tych, którym nie jest obojętna geneza oraz zrąb semantyczny podstawy własnego nazwiska.
The aim of the dissertation work is to study systems of Polish surnames in multiethnic Drohobych at the end of XVIII – beginning of XIX century (based on antroponymic material selected from the Roman Catholic parishes) with particular attention to the East Slavic borrowings and influences. The first chapter deals with the theoretical aspects of the study and the most important extra-linguistic factors that influenced the formation of anthroponymicon at Polish-Ukrainian borderland. The second chapter deals with the delimitation of Polish surnames with East Slavic elements from Polish proper and analysis of the former ones based on phonetic, morphological and lexical levels. Polish surname, as all Slavic, are characterized by the lexical diversity of surname bases hence the so-called semantic classification of surnames is implemented in the third chapter that aims to determine anthroponyms’ basis and classify them into appropriate lexical-semantic groups. This dissertation presents the result of continuous interaction of two Slavic nations – Polish and Ukrainian, their cultures, languages, religious denominations: almost 20% of all Polish surnames of Drohobych residents contain formal East Slavic elements. Results of the study may be interesting and useful source for researchers, including philologists, historians, anthropologists, and the general public – everyone who cares about genealogy and semantic burden of the motivational base of one’s surname.
Метою дисертаційної праці є дослідження системи польських прізвищ багатонаціонального Дрогобича кінця ХVIII – поч. XIX ст. (на підставі антропонімного матеріалу римо-католицьких метричних книг) з особливим урахуванням східнослов’янських запозичень і впливів. У першому розділі відбулося ознайомлення з теоретичними аспектами дослідження і найважливішими екстралінгвальними факторами, що впливали на формування антропонімікону польсько-українського прикордоння. Другий розділ присвячений відмежуванню польських прізвищ зі східнослов’янськими елементами від власне польських та аналізу перших на фонетичному, морфологічному і лексичному рівнях. Польські прізвища, як і всі слов’янські, характеризуються лексичним розмаїттям прізвищевих основ, тому в третьому розділі здійснена так звана семантична класифікація прізвищ, що полягає у визначенні антропонімної основи і зарахуванні її до певної лексико-семантичної групи. Пропоноване дослідження презентує результат багатовікового перетину двох слов’янських народів – польського й українського, їхніх культур, мов, віросповідань: майже 20% усіх польських прізвищ дрогобичан містить у своєму складі формальні східнослов’янські елементи. Результати дослідження можуть стати цікавим та корисним джерелом і для науковців, зокрема філологів-ономастів, істориків, етнологів, і для широкого загалу – всіх, кому не байдужа ґенеза й інформативне навантаження мотиваційної основи його прізвища.
Description: Wydział Neofilologii: Instytut Filologii Rosyjskiej. Zakład Ukrainistyki
URI: http://hdl.handle.net/10593/10991
Appears in Collections:Doktoraty (WN)
Doktoraty 2010-2022 /dostęp otwarty/

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
M. Abuzarowa. Praca doktorska + streszczenie.pdf4.64 MBAdobe PDFView/Open
Show full item record



Items in AMUR are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.